Текст песни 402 - стоп-кран

Книжка. Підлога. Кава. Тривога.
Сон моя мрія. Я дія, а ти – протидія.
Холод в ногах, шепіт у грудях.
Недавно збагнув, що не тямлю у людях.
Хто такі люди? Хто такі люди?
Квитків уже немає, місць вже не буде.
Батарея холодна, за вікном Антарктида.
Ще й ти влаштувала мені тут кориду.
Іди-но вже спати. Вали вже додому,
Ми тут не потрібні ніколи нікому...

Вже десять рядків я марю і скиглю.
Нарікання мої такі великі і стиглі.
Я більше не можу, хоч так цього хочу,
Прошу тебе більш не дивись мені в очі.
Дивись краще в стелю – там тихо і гарно,
А я йду пройдусь, та знаю що марно.
Сидіти вже тут не маю терплячки,
Вчепився до тебе як досадна болячка.
Ти ж знаєш що хочеш, ти маєш свій план,
А з мене вже досить. Все. Рука. Стоп-кран.

Книжка. Підлога. Кава. Тривога.
Сон моя мрія. Я дія, а ти – протидія...