Текст песни Галицькі передзвони - Молитва до Богородиці

Все упованіє моє
На Тебе, мій Пресвітлий Раю,
На милосердіє Твоє,
Все упованіє моє
На Тебе, Мати, возлагаю.
Святая Сило всіх святих,
Пренепорочная, Благая!
Молюся, плачу і ридаю:
Воззри, Пречистая, на їх,
Отих окрадених, сліпих
Невольників. Подай їм силу
Твойого мученика Сина,
Щоб хрест-кайдани донесли
До самого, самого краю.
Достойно пєтая! благаю!
Царице неба і землі!
Вонми їх стону і пошли
Благий конець, о Всеблагая!
А я, незлобний, воспою,
Як процвітуть убогі села,
Псалмом і тихим і веселим
Святую доленьку Твою.
А нині плач, і скорб, і сльози
Душі убогої – убогий
Останню лепту подаю.

(Т. Шевченко, «Марія (поема)», 1859)

Все упованie твое
На тя азъ, Мати, возлагаю
И милосердие твое
Въ часы невзгоды призываю.
Святая сила вс?хъ святыхъ,
Пренепорочная, Благая!...
Молюся, плачу и рыдаю!...
Воззри, Пречистая, на нихъ, -
Вс?х обездоленныхъ, сл?пыхъ
Невольниковъ; подай имъ силы,
Что сынъ им?лъ страдалецъ твой:
Пусть донесутъ крестъ тяжкiй свой
Стопою твёрдой до могилы!...
Достойо-п?тая!... Молюся:
Вонми ихъ стноу и пошли
Благой конецъ – о Всеблагая!...
А я, незлобный, воспою,
Какъ процв?тутъ родныя села,
Псалмомъ и тихимъ и веселымъ
Святую долюшку твою!
А ныне – плачь, и скорбь, и слезы
Души убогой – я, убогiй,
Теб?, какъ лепту, подаю!